Коли моя донька складала шкільну форму востаннє, я зрозуміла одне: я не встигла сказати їй найголовнішого. Не тому що не хотіла — просто весь цей рік ми або сварились через іспити, або поспішали кудись, або вона йшла у свою кімнату і зачиняла двері.
Мене накрило це відчуття — що час вийшов. Що та маленька дівчинка, яку я водила в перший клас, вже збирає валізи в нове самостійне життя. І я хотіла дати їй щось більше, ніж квіти і гроші в конверті. Подарунок, який залишиться з нею на все життя
Ділюсь з вами, бо знаю – тисячі батьків зараз думають про те ж саме.
Квіти зав'януть вже наступного ранку. Гроші вона витратить за тиждень. Але слова, які залишаться на стіні її кімнати або на її зап'ясті — вона перечитуватиме роками. Особливо тоді, коли буде важко і здаватиметься, що вона одна.
Картина з Ісусом
Картина з Ісусом